1.Всякому місту - звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова.

Всякому серцю - любов і тепло,

Всякее горло свій смак віднайшло.

Я ж у полоні навязливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

2.Панські Петро для чинів тре кутки,

Федір - купець обдурити прудкий,

Той зводить дім свій на модний манір,

Інший гендлює, візьми перевір!

Я ж у полоні навязливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

3.Той безперервно стягає поля,

Сей іноземних заводить телят.

Ті на ловецтво готують собак,

В сих дім як вулик гуде від гуляк.

Я ж у полоні навязливих дум:

Лише одне непокоїть мій ум.

4.Ладить юриста на смак свій права,

З диспутів учню тріщить голова,

Тих непокоїть Венери амур,

Всякому голову крутить свій дур,

В мене ж турботи тільки одні,

Як з ясним розумом вмерти мені.

5.Знаю ,що смерть як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона.

Байдуже смерті,мужик то чи цар,-

Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той в кого совість,як чистий кришталь.